Правду кажучи, Тетяна найбільше переживала за пальці на зламаній нозі, оскільки над ними нависла реальна загроза ампутації. Але, на подив лікарів, шкіра поволі оживала, хоч жінці доводилося витерпіти багато болю. Лікар і зараз призначив їй знеболювальне, але Таня намагалася не вживати його.
— Усе, тарілки приїхали, — веселий Артемів голос вирвав Тетяну із роздумів. Хлопець поставив чотири прибори на стіл.
— Точніше, їх залишки, — пробурмотіла Вероніка.
— От, уже не свари хлопця за ті горнята, — вступилася за Артема Лідія Степанівна, заносячи кутю.
Тетяна знову відволіклася від святкової метушні, бо почула шум знадвору.
— Що це? — запитала вона.
— Де? — зреагувала Вероніка й підійшла до вікна. — А, це Ластівенки виїжджають. Надя каже, що не може тут жити, бо багато неприємних спогадів.
— А що буде з їхнім будинком?
— Та наче продали дім. Завтра в нас будуть нові сусіди.
— Я просто бачу, які ви всі щасливі, — всміхнувся Артем.
— От і в кого ти такий іронічний удався? — не відводячи погляду від вікна, запитала Вероніка.
— Можеш не відповідати, — захихотіла Тетяна.
Вероніка спостерігала, як Ластівенки повільно від’їжджають від свого колишнього двору, зітхнула і вже зібралася опустити жалюзі, але спинилася. Жінка всміхнулася, коли побачила Андрія, який ніяково тупцював біля її хвіртки із пляшкою вина в руці. Вероніка опустила жалюзі й пішла на кухню. Коли вона діставала із шафи ще один столовий прибор, у коридорі почав дзяволити Носик, а тоді пролунав дверний дзвінок.
Подяка
Дякую дорогому синочкові за мотивацію та натхнення.
Дякую коханому чоловікові за терпіння, турботу та вчасні юридичні поради.
Дякую Богданчику за вміння перетворювати будь-яку проблему на веселу забавку і за те, що провів мене нетрями гри «Dota 2».
Дякую Алінці за неосяжний оптимізм і щиру підтримку.
Окрема подяка моїм найвірнішим читачкам Вірі Іллівні та Броніславі Павлівні за особливу думку.
Дякую моїй матусі просто за те, що вона була найкращою людиною у всьому всесвіті.
Дякую моєму татові за підтримку.
Дякую випусковій редакторці видавництва «Книжковий Клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”» Олені Приходченко за професіоналізм і терпіння.
Неймовірно вдячна літературній редакторці Ірині Матюшенко за доцільні поради, правки та кропітку працю.
Також дякую всім працівникам видавництва «Книжковий Клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”», які долучилися до видання роману «Остання крапля».
Дякую тобі, мій дорогий читачу, за вибір книги. Маю надію, ти добре провів час за читанням і зараз сповнений емоцій. Ти завжди можеш поділитися враженнями про книжку під хештегом #ОстанняКрапля.
