Wrotkowki F. Powstanie na Wołyniu, Podolu і Ukraine w roku 1831. Lipsk, 1875.
Wyczański A. Szlachta polska w XVI w. Warszawa, 2001.
Yidn in Ukraine. New York, 1961.
Z dziejów Ukrainy. Księga pamiątkowa ku czci Włodzimierza Antonowicza, Paulina Święcickiego i Tadeusza Rylskiego / Red. W. Lipiński. Kijów, 1912.
Z.L.S. (Przyborowski W.) Historia dwóch lat 1861 – 1862. Kraków, 1896. Т. 5.
Zahorski S. Szymon Konarski, życie i czyny. Wilna, 1907.
Zajączkowski A. Główne elementy kultury szlacheckiej w Polsce. Ideologia a struktury społeczne. Wrocław, 1961.
Zajączkowski A. Szlachta polska. Kultura i struktura. Warszawa, 1993.
Zakrzewski A. Marszałek powiatowy Wielkiego Księstwa Litewskiego marszałkiem sejmikowym (XVI – XVIII w.) // Parlament, prawo, ludzie. Studia ofiarowane profesorowi Juliuszowi Bardachowi w sześćdziesięciolecie pracy twórczej. Warszawa, 1996.
Zakrzewski A. Sejmiki Wielkiego Księstwa Litewskiego epoki stanisławowskiej do 1788 r. Zmiany w ustroju i funkcjonowanių // Ziemie Północne Rzeczypospolitej Polsko-Litewskiej w dobie rozbiorowej 1772 – 1815 / Red. M. Biskupa. Warszawa-Toruń, 1996.
Zaleski B. Zniesienie poddaństwa na Litwie // Rocznik Towarzystwa historyczno-literackiego. 1868.
Zaliński H. Kształt polityczny Polski w ideologii Towarzystwa Demokratycznego Polskiego 1832 – 1846. Wrocław, 1976.
Zasztowt L. Drobna szlachta w guberniach zachodnich cesarstwa rosyjskiego – aneks do dyskusji o liczbie zdegradowanych // Księga pamiątkowa ku czci prof. J. Miąso. Warszawa, 2003.
Zasztowt L. Europa Środkowo-Wschodnia a Rosja XIX – XX wiek. W kręgu edukacji i polityki. Warszawa, 2007.
Zasztowt L. Koniec przywilejów – degradacja drobnej szlachty polskiej na Litwie historycznej i prawobrzeżnej Ukrainie 1831 – 1868 // Przegląd Wschodni. 1991. T. 1. Z. 3. S. 615 – 640.
Zasztowt L. Kresy 1832 – 1864. Szkolnictwo na ziemiach litewskich i ruskich dawnej Rzeczypospolitej. Warszawa, 1997.
Zasztowt L. Polskie szkółki ludowe na Ukrainie w latach 1905 – 1914 // Rozprawy z dziejów oświaty. T. 33. 1990. S. 87 – 105.
Zasztowt L. Procesy karne na ziemiach litewsko-ruskich po likwidacji unii w 1839 r. // Przegląd Wschodni. T. II: 1992/1993. S. 611 – 631.
Zgórniak M. Podstawy społeczne powstania 1830 – 1831 na Litwie, Białorusi i Ukrainie // Struktury, ruchy, ideologie XVIII – XIX w. / Red. H. Kozłowska-Sabatowska. Warszawa, 1986.
Zhuk S. Russia’s Lost Reformation: Peasants, Millennialism and Radical Sects in Southern Russia and Ukraine, 1830 – 1917. Baltimore, 2004.
Zielińska T. Magnateria polska epoki saskiej. Funkcje urzędów i królewszczyzn w procesie przeobrażeń warstwy społecznej. Wrocław, 1977.
Ziemiański I. Zarys rozwoju POW w Żytomierzu // Niepodległość. 1934. T. 9. S. 405 – 428.
Zięba J. Znad Stochodu. Wspomnienia woіyсskie. Lublin, 2001.
Zіotorzycka M. Jarosіaw D№browski o sprawie ruskiej // Niepodlegіoњж. 1934. Т. 9. S. 455 – 463.
Їуіtowska J. z Puttkamerуw. Inne czasy, inni ludzie. London, 1959.
Їychliсski T. Zіota ksiкga szlachty polskiej. T. I – XXXI. Poznaс, 1879 – 1908.
Їytkowicz L. Rz№dy Repnina па Litwie w latach 1794 – 1797. Wilno,
Специально для русского издания Даниэль Бовуа написал введение на русском языке. (Прим. пер.)
Fabre J. Stanislas-Auguste Poniatowski et l’Europe des Lumières, Strasbourg, 1952; rééd. Paris, 1984. На тему интеграции Российской империей польских элит аннексируемых земель (тема, к которой в дальнейшем мы будем еще не раз обращаться) см.: Западные окраины Российской империи / Ред. М. Долбилов, А. Миллер. М., 2006. С. 76 – 78.
Другие варианты записи фамилии в русской транслитерации: Чарторыские, Чарторижские, Чарторыжские. (Прим. пер.)
Волна конфискаций польских поместий и их раздача российским сановникам вызывала огромные опасения. При Павле І волна конфискаций спала. Примеры подобных конфискаций приводятся в работе Ю.К. Будаковой. (См.: Будакова Ю.К. Основні аспекти земельної політики Катерини II і Павла І на території Правобережної України // Сангушківські читання / Ред. В.Г. Берковський. Львів, 2004. С. 191 – 201). При этом следует помнить, что сохранность поместий польских магнатов, по крайней мере с 1769 г., зависела от присутствия российской армии, которая участвовала в военных действиях то на Кавказе, то на Дунае и во многом нуждалась. Проявление симпатий со стороны польских магнатов к России видно на таких примерах, как переориентирование торговли с Правобережной Украины на Черное море (Херсонский торговый морской порт был построен в 1778 г.), или в обеспечении и содержании царских войск на местах (например, в Полонном под Житомиром). Об этом убедительно пишет Джон ЛеДонн. См.: LeDonne J.P. Geopolitics, Logistics and Grain: Russia’s Ambitions in the Black Sea Basin 1737 – 1834 // The International History Review. 2006. March. Vol. XXVIII. Р. 9 – 16.
Mémoires du prince Adam Czartoryski et Correspondance avec Alexandre 1er. Vol. 1 – 2. Paris, 1887. См. также: Handelsman M. Adam Czartoryski. T. 1 – 2. Warszawa, 1948; Pezda J. Ludzie i pieniądze. Finanse w działalności Adama Jerzego Czartoryskiego i jego obozu na emigracji w latach 1831 – 1848. Kraków, 2003, прежде всего С. 19 – 37.
Mémoires du roi Stanislas-Auguste Poniatowski. Vol. 1. Saint-Pétersbourg, 1914; Vol. 2. Petrograd, 1924. Король красочно и с ностальгией пишет о своей связи с изменявшей Петру III женой и о том, как ему удалось сохранить нежные чувства к Екатерине II, несмотря на все ее позднейшие интриги.
Кроме прекрасной статьи Э. Ростворовского, написанной с привлечением подробной библиографии в Польском биографическом словаре (Polski Słownik Biograficzny (PSB)), стоит обратить внимание на эссе Е. Лойка: Łojek J. Dzieje pięknej Bitynki. Opowieść o życiu Zofii Wittowej-Potockiej. 3-e wyd. Warszawa, 1975; Idem. Potomkowie Szczęsnego, dzieje fortuny Potockich z Tulczyna. Lublin, 1983.
См.: в PSB статью Х. Мостицкого, в которой приводится множество скандальных сплетен о Браницком. Ее следует сравнить с крайне сдержанной статьей в Русском биографическом словаре. Т. III. СПб., 1908. С. 328 – 331.
Bazylow L. Polacy w Petersburgu. Wrocław, 1984. См. о периоде 1780 – 1830 гг. С. 26 – 76. Изд. на рус. яз.: Базылев Л. Поляки в Петербурге. СПб., 2003. (Прим. пер.)
Mościcki H. Dzieje porozbiorowe Litwy i Rusi. T. 1: 1772 – 1800. Wilno, 1913. S. 115.
Pamiętniki Seweryna Bukara. Dresden, 1871. Цит. по: Mościcki H. Dzieje porozbiorowe. S. 40. Такой массовый переход на сторону России зачастую не нравился царским сановникам, понимавшим, что передел конфискованной земельной собственности уже не будет отличаться той щедростью, какую довелось испытать после первого раздела 1772 г. См. издания Русского исторического общества (РИО) в XIX в., прежде всего письма Тутолмина, Безбородко, Репнина. На тему сдачи без боя польских генералов см.: Смолій В.А. Возз’єднання Правобережної України з Росією. Київ, 1978. С. 134 – 152.
Известен также в русской традиции как Святополк-Четвертинский. (Прим. пер.)
Самарин А.Ю. Распространение и читатель первых печатных книг по истории России (конец XVII – XVIII в.). М., 1998. С. 58. Как подчеркивают авторы «Западных окраин Российской империи», «“Синопсис” сыграл ключевую роль в формировании Русского Исторического Нарратива». См.: Западные окраины. С. 61.
Грамота на права, вольности и преимущества благородного российского дворянства, 21 апреля 1785 г. // Полное собрание законов Российской империи (ПСЗ). Т. 22. Серия 1. № 16187.
См.: статьи в PSB.
Mościcki H. Dzieje porozbiorowe. S. 425; Bazylow L. Polacy. S. 54, 55.
Известно также под названием Королевства Польского. (Прим. пер.)
Кроме статьи в PSB см.: Janowski L. Uniwersytet Charkowski w początkach swego istnienia 1805 – 1820. Kraków, 1911.
Вошел в российский дискурс также под именем Ивана Осиповича Потоцкого. (Прим. пер.)
Изд. на рус. яз.: Потоцкий Я. Записка о новом перипле Понта Евксинского, составленная графом Иваном Потоцким // Археолого-нумизматический сборник. СПб., 1850. C. 11 – 77. (Прим. пер.)
Полная библиография как собственных работ Я. Потоцкого, так и посвященных ему представлена в специальном номере литературного журнала Europe. 2001. Mars. См.: Beauvois D. Les sinuosités politiques du comte Jean Potocki // Europe. 2001. Mars. Р. 26 – 45; а также: Rosset F., Triaire D. Jean Potocki, Biographie. Paris, 2004. Более широкий анализ ситуаций, в которых приходилось приспосабливаться к захватническим системам, представлен в: Czubaty J. Zasada «dwóch sumień». Normy postępowania i granice kompromisu politycznego Polaków w sytuacjach wyboru (1795 – 1815). Warszawa, 2005. Умеренные взгляды по этой теме можно найти в статьях Д. Пичугина и В. Кудрявцева, посвященных освещению в российской историографии стереотипа поляка в России. См.: Katalog wzajemnych uprzedzeń Polaków i Rosjan. / Red. A. de Lazari. Warszawа, 2006. S. 339 – 410; 411 – 440.
Куняев С. Шляхта и мы // Наш современник. 2002, № 5. С. 82 – 135. В этом памфлете слово «шляхта» служит лишь для карикатурного представления истории российско-польских отношений. Кроме того, что в этой статье приводятся все известные крайне негативные стереотипы о поляках, ее переполняет раздражение по поводу сближения Польши и Евросоюза.
Beauvois D. Le Noble, le Serf et le Revizor. La Noblesse polonaise entre le tsarisme et les masses ukrainiennes, 1831 – 1863. Paris, 1985; Idem. La Bataille de la terre en Ukraine, 1863 – 1914. Les Polonais et les conflits socio-ethniques. Lille, 1993. Перевод на польский язык: Beauvois D. Polacy na Ukrainie 1831 – 1863. Szlachta polska na Wołyniu, Podolu i Kijowszczyźnie / Przekł. z franc. E.K. Rutkowscy. Paryż, 1987; Idem. Walka o ziemię. Szlachta polska na Ukrainie prawobrzeżnej pomiędzy caratem i ludem ukraińskim 1863 – 1914 / Przekł. z franc. K. Rutkowski. Sejny, 1996. Перевод на украинский язык: Бовуа Д. Шляхтич, кріпак і ревізор. Польська шляхта між царизмом та українськими масами (1831 – 1863) / Пер. з франц. З. Борисюк. Київ, 1996; Idem.: Битва за землю в Україні, 1863 – 1914. Поляки в соціо-етнічних конфліктах / Пер. з франц. З. Борисюк. Київ, 1998.
