Я й додому одведу.
- Не веди ж ти мене,
Не прошу я тебе,
Бо лихого мужа маю,
Буде бити мене.
Бо лихого мужа маю,
Буде бити мене.
Ішов козак потайком
Ішов козак потайком,
До дівчини, серденько, вечірком.
Ішов козак потайком,
До дівчини, серденько, вечірком.
"Ой дівчино, відчини,
Своє-моє серденько звесели!"
"Ой дівчино, відчини,
Своє-моє серденько звесели!"
"Ой, не буду відчинять,
Бо ти будеш, серденько, жартувать".
"Ой, не буду відчинять,
Бо ти будеш, серденько, жартувать".
"Ой, не буду, не буду,
Пожартую трошечки та й піду".
"Ой, не буду, не буду,
Пожартую трошечки та й піду".
Жартували до зорі.
Поки стало виднесенько надворі.
Жартували до зорі.
Поки стало виднесенько надворі.
"Ой козаче, утікай
Та й на мене славоньки не пускай".
"Ой козаче, утікай
Та й на мене славоньки не пускай".
"Ой дівчино, шумить гай,
Кого любиш, серденько, забувай".
"Ой дівчино, шумить гай,
Кого любиш, серденько, забувай".
"Нехай шумить, хай гуде,
Кого люблю змалечку, мій буде".
"Нехай шумить, хай гуде,
Кого люблю змалечку, мій буде".
Їхав, їхав козак містом
Їхав, їхав козак містом,
Під копитом камінь тріснув та раз, два!
Під копитом камінь тріснув та раз!
Під копитом камінь тріснув,
Соловейко в саду свиснув та раз, два!
Соловейко в саду свиснув та раз!
"Соловейку, ти мій брате,
Виклич мені дівча з хати та раз, два!
Виклич мені дівча з хати та раз!
Виклич мені дівча з хати,
Мушу в неї розпитати та раз, два!
Мушу в неї розпитати та раз!
Мушу в неї розпитати,
Чи не била вчора мати та раз, два!
Чи не била вчора мати та раз!"
"Ой хоч била, не сварила,
Що з козаком говорила та раз, два!
Що з козаком говорила та раз!"
Їхали козаки
Їхали козаки із Дону додому,
Підманули Галю - забрали з собою.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Підманули Галю - забрали з собою.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Підманули Галю - забрали з собою.
"Поїдемо з нами, з нами, козаками,
Лучче тобі буде, як в рідної мами!
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Лучче тобі буде, як в рідної мами!"
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Лучче тобі буде, як в рідної мами!"
Везли, везли Галю темними лісами,
Прив’язали Галю до сосни косами.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Прив’язали Галю до сосни косами.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Прив’язали Галю до сосни косами.
Розбрелись по лісу, назбирали хмизу,
Підпалили сосну од гори до низу.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Підпалили сосну од гори до низу.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Підпалили сосну од гори до низу.
Горить сосна, горить і палає,
Кричить Галя криком, кричить-промовляє.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Кричить Галя криком, кричить-промовляє:
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Кричить Галя криком, кричить-промовляє:
"Ой хто в лісі чує, нехай той рятує,
Ой хто дочок має, нехай научає!"
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Ой хто дочок має, нехай научає.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Ой хто дочок має, нехай научає.
"А хто дочок має, нехай научає -
Темненької ночі гулять не пускає".
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Темненької ночі гулять не пускає.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Темненької ночі гулять не пускає.
Обізвався козак: "Я в полі ночую,
Я твій голосочок здалека почую.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Я твій голосочок здалека почую".
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Я твій голосочок здалека почую".
Обізвався козак: "Я в полі пахаю,
Я твій голосочок здалека пізнаю.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Я твій голосочок здалека пізнаю".
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Я твій голосочок здалека пізнаю".
Казав мені батько
Казав мені батько,
Щоб я оженився,
По досвітках не ходив
Та й не волочився.
По досвітках не ходив
Та й не волочився.
А я козак добрий,
Та й не волочуся,
Де дівчину чую,
Там нічку ночую,
А де молодички -
Там я і дві нічки.
Покіль не женився,
Потіль не журився:
Ні ложкою, ні мискою,
Ні третьою колискою.
Ні ложкою, ні мискою,
Ні третьою колискою.
А як оженився,
Так і зажурився:
І ложкою, і мискою,
Пір й третьою колискою.
І ложкою, і мискою,
Пір й третьою колискою.
Як прийшов у хату,
Діти кажуть: "Папи!"
Жінка каже: "Бери шапку,
Тікай к чорту з хати.
Жінка каже: "Бери шапку,
Тікай к чорту з хати.
Тікай к чорту з хати
У поле орати,
А я собі, молоденька,
Піду погуляти!"
А я собі, молоденька,
Піду погуляти!"
Кину кужіль на полицю
Кину кужіль на полицю,
Сама піду на вулицю.
Кину кужіль на полицю,
Сама піду на вулицю.
Нехай миші кужіль трублять,
Нехай мене хлопці люблять.
Нехай миші кужіль трублять,
Нехай мене хлопці люблять.
На городі сіно гребла,
Черевички загубила,
На городі сіно гребла,
Черевички загубила,
Черевички загубила,
Собі хлопців наманила.
Черевички загубила,
Собі хлопців наманила.
Я нікого не любила,
Тільки Петра та Данила,
Я нікого не любила,
Тільки Петра та Данила,
Грицька, Стецька та Степана,
Вийду заміж за Івана.
Грицька, Стецька та Степана,
Вийду заміж за Івана.
Полюбила гультяя,
Така доля моя!
Полюбила гультяя,
Така доля моя!
Я думала кучерявий,
В його чуба нема!
Я думала кучерявий,
В його чуба нема!
Козака несуть
Козака несуть,
І коня ведуть,
Кінь головоньку клонить.
Кінь головоньку клонить.
А за ним, за ним
Його дівчина
Білі рученьки ломить.
Білі рученьки ломить.
Ой ломи, ломи
Білі рученьки
До єдиного пальця!
До єдиного пальця!
А не знайдеш ти,
Та дівчинонько,
Над козака коханця!
Над козака коханця!
Колисонько, колисонько
Колисонько, колисонько,
Колиши нам дитиноньку,
А щоб спало,
Не плакало,
А щоб росло, не боліло
Ні головка, ні все тіло.
Коло млина, коло броду
Коло млина, коло броду
Коло млина, коло броду
Два голуби пили воду.
Вони пили, вуркотіли,
Вони пили, вуркотіли,
Ізнялися, полетіли.
Ізнялися, полинули,
Ізнялися, полинули,
Крилечками стрепенули.
Крилечками стрепенули,
Крилечками стрепенули,
Про кохання спом’янули:
"Тому горе, хто кохає,-
"Тому горе, хто кохає,-
З стремен ніжок не виймає!"
Копав, копав криниченьку
Копав, копав криниченьку
Неділеньку-дві...
Любив козак дівчиноньку
Людям - не собі!
Приспів:
Ой жаль, жаль
Мені буде -
Візьмуть її люди,
Візьмуть її люди -
Моя не буде!
Ой жаль, жаль!
А вже з тої криниченьки
Орли воду п’ють...
А вже мою дівчиноньку
До шлюбу ведуть.
Приспів:
Ой жаль, жаль
Мені буде -
Візьмуть її люди,
Візьмуть її люди -
Моя не буде!
Ой жаль, жаль!
Один веде за рученьку,
Другий - за рукав,
Третій стоїть, гірко плаче -
Любив, та не взяв!
Приспів:
Ой жаль, жаль
Мені буде -
Візьмуть її люди,
