Ознакомительная версия.
– Та ні…Подумай, Ігорю, є ж різниця… Дивися. Намір вважається заздалегідь обміркованим, якщо є якийсь проміжок часу після його виникнення. Злочинець обмірковує деталі: де, яким чином і чим вбити, а також як сховати сліди злочину. Якщо я бачу ці деталі, то вважаю вбивство навмисним, тобто запланованим. І так, напевно, робить будь-який суддя, тобто він однаково аналізує, чи є намір обміркованим, чи виник раптово. Хіба ти так не аналізуєш?
– Гаразд…- підхопився Ігор і забігав по кімнаті. – Ось твій Забаров кілька років тинявся вулицями з пістолетом у кишені. І тепер він проходить по простому вбивству. Але ж він кілька років становив небезпеку для суспільства, тому що в будь-який момент був налаштований вбити людину, яка скривдила його або його близьких. Він був налаштований на це як підготовлений спецназівець. Адже його вимуштровували діяти автоматично, навчили стріляти без попереджувального пострілу…
– Забаров зробив попереджувальний постріл…
– Це йому в плюс… Але він ішов до того свого фатального дня з того моменту, коли придбав пістолета. Він був готовий до цього як професіонал. До цього були всі передумови. І найголовніше – було mens rea. Так, він заздалегідь не обмірковував свій злочин, але він його припускав, і його рішення вбити Прокопчика виникло не раптово. В момент придбання пістолета Забаров усвідомлював, що може накоїти. Чому його потрібно карати менш суворо, ніж того, який заздалегідь все обміркував? Забаров свідомо припускав настання наслідків свого поводження, тобто по суті він вчинив навмисне вбивство.
– Ну ти загнув…
– Чому ні? Проявом заздалегідь обміркованого наміру є виготовлення знарядь і засобів злочину, навмисне створення умов для здійснення злочину, а також виявлення наміру. Підшукування знарядь – у наявності… У момент знищення перетинки або, швидше за все, він вже купив пістолета без перетинки. Тепер вивчимо конкретну життєву ситуацію й особистість Забарова. Якщо він прогнозував, що застосує зброю на ураження, то це виключає раптово виниклий намір. Адже ми не знаємо подробиць його біографії, тож вважаю, що він не раз застосовував свого пістолета і вміє з ним поводитися. Який тут раптово виниклий намір? Просто цього разу він убив, а до цього може все закінчувалося пораненнями або невеличким переляком… Ми ж не знаємо!…
– Та ні, тут мова про інше. Для навмисного вбивства має бути мотивація, а Забаров ймовірно бачив цього Прокопчика перший раз в житті. Які він мав мотиви ще за півгодини до пострілу?
– Я трохи перебільшив, щоб довести тобі, що незалежно від того планувала людина чи не планувала, вбивство лишається вбивством…І наш романський кримінальний кодекс мені більш зрозумілий… І простіший, я б додав…
Ігор солодко потягся й підвівся зі стільця.
– Утомився…Піду спати.
І попрямував просто до спальні. А Ольга ще півгодини мила посуд, прибирала зі столу, прислухаючись до хрипкого сопіння свого так би мовити «полумужа».
6
Через тиждень ранком Ольга Володимирівна прийшла на роботу у чудовому настрої. Тільки-но секретарка нагадала, що на 11.00 справа Забарова, як у двері зазирнула Алла Жинсовська, за якою сунувся її незмінний оператор у дірчатих рукавичках.
– Дозволите? .
– Так, проходьте… Але без кінокамери.
– Я саме прийшла попросити вашого дозволу на зйомку. Ось офіційний лист, підписаний головним редактором нашого каналу.
– Залиште лист у секретаря. Поки що ніякого дозволу я не даю.
– Але чому?
– Без «чому».
– Тоді я прошу у вас інтерв'ю, адже суддя є публічною особою й ви зобов'язані інформувати суспільство про проблеми суддівства…
– Інтерв'ю про проблеми в судовій системі я б залюбки вам надала, якби не ваш репортаж, просякнутий зневагою до суду. За законом поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди авторитету або вплинути на неупередженість суду забороняється. Вам це зрозуміло?
Та Алла Жинсовська навіть не збентежилася… Хоч кіл на голові теши… Стовбичила у дверях, демонструючи усім своїм виглядом, що вона нічого не порушувала. Виникла пауза… Ольга Володимирівна допомогла настирливиці:
– Прошу мене вибачити, але мені треба готуватися до засідання.
Журналістка крутнулася на високих підборах й нарешті вийшла, кинувши через плече: «Я залишу лист у секретаря». За мить суддя Дорош вже забула про її існування.
… Сідаєте, будь ласка… Сьогодні ми завершуємо допит свідка Кириченко…. Свідок Кулик, вийдіть, будь ласка, до коридору, ми вас потім допитаємо… Свідок Кириченко, піднімайтеся. Адвокат Щеглова, у вас ще є питання до свідка Кириченко?
– На даний момент немає… Я б хотіла, щоб після допиту свідка Кулика…
– У вас є питання до свідка Кириченко?
– Немає.
– Сідайте. Захисник, є питання?
– Так. Який у вас зір?
– Стовідсотковий.
– У підсудного є питання? Потерпіла! Вимкніть мобільного телефона!
– Є… Скажіть, коли потерпілий вибіг з-за паркану, у якому стані він був?
– Схвильований…
– Він вам щось сказав?
– Ні.
– Все, у мене питань більше немає.
– Дякую. Запросіть свідка Банасевича.
– Здрастуйте. Назвіть свої прізвище, ім'я та по батькові, де живете, коли народилися й де працюєте?
– Банасевич Ілля Вікторович, народився 15 вересня 1964 року, проживаю на вулиці Ленінградській, 15/95, працюю в Каменському відділку міліції старшим інспектором дозвільної системи.
– Ілля Вікторовичу, суд вам роз'яснює, що ви викликані в судове засідання для допиту як свідок в кримінальній справі за обвинуваченням Забарова Миколи Олександровича в навмисному вбивстві й незаконному носінні вогнепальної зброї. Суд вам роз'яснює, що у відповідності з 63 Конституції України й ст. 69 прим Кримінально-процесуального Кодексу України ви маєте право давати показання рідною мовою, тою мовою, якою ви вільно володієте, користуватися послугами перекладачів і заявляти відвід, знати по якій справі ви викликаєтеся й допитуєтеся, користуватися замітками, документами в тому випадку, якщо ваші показання стосуються яких-небудь розрахунків, які важко тримати в пам'яті. Ви можете відмовитися від дачі показань у відношенні себе, членів родини й близьких родичів, одержувати відшкодування коштів на ваш виклик у судове засідання й при наявності відповідних на те підстав ви має право на забезпечення заходів безпеки. Вам ваші права зрозумілі?
– Так.
– Суд вас попереджає про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань, за дачу свідомо неправдивих свідчень. Це зрозуміло?
– Зрозуміло.
– Зрозуміло…Скажіть, будь ласка, чи знаєте ви підсудного і якщо так, то з якого часу й у яких стосунках ви перебуваєте?
– Наскільки я пам'ятаю, він був власником зброї й стояв мене на обліку. Більше ніяких відносин у мене з ним немає.
– Чи є у вас підстава обмовляти підсудного, тобто говорити про нього неправду?
– Ні.
– Розкажіть, будь ласка, про порядок видачі дозволу на носіння зброї.
– Людина звертається в дозвільну систему із заявою на зберігання й носіння зброї, після чого збираються відповідні документи: медичні довідки від психіатра, довідка про те, що вона не є судимою, під слідством тощо. Якщо обмежень немає, людині видається дозвіл.
– Забарову видали вогнепальну зброю?
– Вогнепальна зброя населенню не видається, тож йому поза всяким сумнівом видали не вогнепальну зброю.
– При видачі зброю оглядали?
– Так, при видачі я оглядав його зброю.
– І що ви можете про неї сказати?
– Головна вимога до газової й шумової зброї – наявність перетинки у стволі. Без наявності перетинки він би дозволу не отримав.
– Ця перетинка – деталь, яка знімається?
– Так, вона вкручується. Всі ці спецзасоби завозилися з Німеччини й Польщі з гладкими дулами, а вже в Україні в них вправляють перетинки.
– Без перетинки така зброя вважається вогнепальною?
– Важко сказати, Ваша честь. Установити чим є той чи інший спецзасіб може тільки експерт. Також відіграє величезну роль, чим пістолет заряджений. А я – не експерт.
– При видачі дозволу на носіння зброї ви роз'яснюєте, як користуватися зброєю, правила безпеки?
– Звичайно, знайомимо з правилами, і людина за це розписується.
– Чи ви доводите, з якої відстані можна стріляти?
– Всі спецзасоби здобуваються з метою самозахисту… Якщо людина використає їх з метою нападу, то вона мусить нести за це відповідальність.
– Після видачі зброї чи перевіряєте ви її на наявність перетинки, слідів від його неправомірного використання?
– Раз у три роки провадиться перереєстрація зброї. Потрібно знову надати необхідні документи. Як мінімум раз на рік дільничний інспектор перевіряє умови зберігання зброї.
Ознакомительная версия.
