Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості - Кемерон Джулія

Джулія Кемерон

Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості

Вступ

Коли мене запитують, чим я займаюся, я зазвичай відповідаю так: «Я режисер-сценарист і проводжу семінари, де навчаю людей творчості».

Ці останні слова часто неабияк зацікавлюють співрозмовників.

«Як можна навчати когось творчості?» — неодмінно запитують мене. У цю мить на обличчі співбесідників здебільшого з’являється і зневага, і цікавість водночас.

«Творчості навчити не можна, — відповідаю я. — Але от навчити інших дозволити собі бути творчими — цілком можливо, цим я і займаюся».

«Ага, тобто Ви маєте на увазі, що всі ми творчі?» — тепер недовіра і надія витісняють всі інші емоції, які показалися на обличчі.

«Так».

«Ви справді у це вірите?»

«Так».

«То чим Ви займаєтесь?»

Ця книжка — це і є те, чим я займаюся. Ось уже десять років я проводжу духовні семінари, спрямовані на вивільнення власної творчості. Я навчала і митців, і не митців, художників і кінематографістів, домогосподарок і адвокатів — будь-кого, хто був готовий жити більш творчо, займаючись певним видом мистецтва; навіть більше — будь-кого, хто цікавився мистецтвом творчого життя. За цей час я віднайшла, вигадала, вгадала і вивчила безліч способів. Використовуючи їх і ділячись ними з іншими під час навчання, я бачила, як зникали перешкоди і кардинально змінювалося життя людей завдяки простому процесу взаємодії з Великим Творцем заради виявлення і відновлення у нас творчого потенціалу.

«Великий Творець? Відгонить якимось божком племен індіанців. Звучить надто по-християнськи, надто духовно, надто…» По-дурному? Обмежено? Загрозливо?.. Знаю, знаю. Ставтеся до цього як до вправи з розвитку неупередженості. Просто подумайте: «Гаразд, нехай уже буде ваш Великий Творець, ким би він не був», — і продовжуйте читати. Дозвольте собі припустити, що десь таки існує оцей Великий Творець, який може допомогти вам вивільнити свою творчу енергію.

Саме тому, що «Шлях митця» по своїй суті є ще й духовним шляхом, який зароджується і практикується за допомогою творчості, у цій книжці використовуватиметься слово «Бог». У пам’яті декого з вас можуть виринути старі, непридатні, неприємні чи просто неймовірні уявлення про Бога, які вам нав’язували з дитинства, щоб зрозуміти «Його». Будь ласка, будьте не-упередженими.

Пам’ятайте: щоб успішно засвоїти цей курс, зовсім необов’язково мати сформоване поняття про Бога. Крім того, багато усталених уявлень про Бога можуть тільки завадити. Не допустіть, щоб семантика стала ще однією перешкодою, яку вам доведеться долати.

Зустрівши на сторінках цієї книжки слово «Бог», ви можете замінити його словами на кшталт «упорядкована рушійна сила» або «потік». Тут ітиметься про творчу енергію. Бог — це загальновідоме зручне коротке слово, яке містить у собі це значення, але йому не поступаються й інші поняття, наприклад, Богиня, Розум, Всесвіт, Джерело і Вища Сила… Річ не в тому, щоб якось цю творчу енергію позначити, а в тому, щоб намагатися нею користуватися. Уявлення про неї як про певну форму духовної електрики допомогло багатьом людям зрушити з мертвої точки.

Завдяки простому науковому підходу експериментування і спостереження можна легко встановити практичний зв’язок з цим потоком упорядкованої сили, яка скеровує. Пояснювати, обговорювати чи намагатися дати визначення цьому потоку — зовсім не мета цієї книжки. Не обов’язково розуміти природу електрики, щоб нею користуватися.

Не називайте творчу енергію Богом, якщо це вам не до душі. Потреба у назві існує лише для того, щоб ви мали зручне умовне позначення того досвіду, який переживаєте. Не створюйте видимість віри там, де її немає. Якщо ви вирішили назавжди залишитися атеїстом чи агностиком — ви маєте на це право. Навіть попри це ви зможете переконатися на собі, як робота з принципами, про які йтиметься згодом, змінює життя.

Як митець із митцем, я працювала з гончарями, фотографами, поетами, сценаристами, танцівниками, романістами, акторами, режисерами. З тими, хто знав, ким мріє бути, і з тими, хто лише мріяв хоча б якось стати більш творчими. Я бачила, як художники, які зайшли у своїй творчості у глухий кут, знову бралися за пензель, і як до поетів, які переживали безнадію, знову повертався дар слова, і як знесилені письменники, які, здавалося, застрягли на місці й уже не могли написати ні абзацу, чимдуж дописували останні сторінки чорнових варіантів своїх романів. За цей час я не лише повірила у свій підхід, але і переконалася ось у чому: неважливо, скільки вам років і чим ви займаєтеся у житті, неважливо, чи мистецтво — це ваша кар’єра, чи хобі, чи мрія, головне — те, що ніколи не пізно зайнятися творчістю, і це не буде з вашого боку егоїстично, самолюбно чи смішно. Один п’ятдесятирічний студент, який «завжди хотів писати», скористався моєю методикою і став визначним драматургом. Інший, суддя, скористався моїми принципами для втілення мрії усього свого життя — стати скульптором. У результаті курсу не для всіх творчість стає основною зайнятістю. Правду кажучи, багато професійних митців зізналися, що протягом цього навчання їхньою основною зайнятістю стало щось зовсім інше — бути людьми.

Завдяки власному досвіду і досвіду безлічі інших людей, я повірила у те, що творчість — це вияв нашої справжньої сутності, і що перешкоди — це неприродне порушення процесу, на перший погляд такого ж пересічного і такого ж дивовижного, як розцвітання квітки на кінчику тонкого зеленого стебла. Я переконалася, що процес установлення духовного зв’язку водночас і простий, і явний.

Якщо ви зайшли у глухий кут у своїй творчості — а я гадаю, що почасти ми всі у ньому перебуваємо, — цілком можливо, ба навіть ймовірно, що ви навчитеся творити з більшою свободою, якщо будете готові використовувати методи, викладені у цій книжці. Так само, як і під час занять хатха-йогою у вас змінюється свідомість, хоча ви лише розтягуєтеся, виконання вправ з цієї книжки також змінює свідомість, хоча ви «лише» пишете і розважаєтесь. Виконуйте ці вправи, і вивільнення вашого творчого потенціалу обов’язково настане — вірите ви у це чи ні. І незалежно від того, чи ви називаєте це духовним пробудженням, чи ні.

Якщо стисло, то теорія не має такого великого значення, як практика. Ви займатиметесь формуванням у своїй свідомості каналів, крізь які зможуть працювати творчі сили. Варто вам лише погодитися очистити і підготувати ці канали, як одразу ж з’явиться і творча енергія. У якомусь сенсі ваша творчість схожа на кров. Так само, як кров є усього лиш частиною вашого фізичного тіла, а не чимось таким, що ви вигадали, так і творчість є частиною вашого духовного тіла, а не чимось, що потрібно вигадувати.