Дуже тепло, нiжно виписанi бiокiбери жiночого роду - Фолiана, Русуля. Жаль, що О.Тесленко не придiлив стiльки уваги та любовi "живим" жiнкам. Його "бiокiберих" можна полюбити, в них концентрується найлюдянiше, що вирiзняє автор в своєму кредо. I все-таки... Навряд чи доцiльно буде в прийдешньому конструювати штучних людей "по образу i подобiю" нас самих. Це породить безлiч конфлiктiв i, зрештою, сформує нове рабовласницьке суспiльство. До речi, це досить чiтко читається в тканинi повiстей: бiокiбери буквально знемагають, жадаючи дiї, творчостi ("Дозвольте народитися"), а люди нечутливо й байдуже тримають їх пiд замком, як колись тримали гладiаторiв або рабiв, якщо в них не було потреби. I навiть тодi, коли бiокiбери приступають до своїх обов'язкiв, люди ставляться до них, як до приладiв: вiдпрацював - геть на демонтаж! Будь-яке рабство завершується повстанням: це - закон. Повстати може навiть так звана "мертва природа", а живi бiокiбери, надiленi розумом i чуттям, - тим бiльше. Грядуще може приготувати грiзна сюрпризи необачним творцям новiтнiх гомункулiв. Варто замислитися над цим, щоб не множити зайвих проблем.
Моя особиста думка така: бiокiберiв у прийдешньому конструювати навряд чи будуть (та ще й людиноподiбних). В цьому вiдсутня потреба. Штучного "iнтелекту" теж нема сенсу конструювати. Швидко дiючi машини - iнша справа! Це просто iнтелектуальний важiль для блискавичних обчислень або реакцiй у складних пристроях. Гадаю, що основний пафос грядущої думки буде вiддано самiй Людинi з її ще нерозкритим свiтом душi й серця. Комп'ютери, машини, хитромудрi прилади - то лише риштування довкола титанiчного метелика Розуму, котрий виростає в iнкубаторi Землi для дивовижного польоту в таємничi глибини Космосу.
Хочеться вiдзначити фiлософiчнiсть оповiдань та повiстей О.Тесленка. Прочитанi твори дають пiдстави говорити про те, що в українськiй фантасти цi зрiє митець глибокий, оригiнальний, перспективний.
I знову стоїть перед нами це сакраментальне запитання: чи вмiємо ми вiдслонювати завiсу часу? Чи здатнi змалювати юним читачам вiрогiдну картину прийдешнього? Якою буде Україна завтра? Як розвиватимуться братерськi народи в найближчому майбуттi, в далекому грядущому? Що очiкує нас в XXI столiттi?
Я вважаю, що головне в прогностицi, фантастицi, футурологiї - то не стiльки проблема технiзацiї прийдешнього, скiльки проблема гуманiзацiї суспiльного буття. Це - магiстральний шлях мрiї i перебудови суспiльства.
Не людина для науки, технiки й культури, а наука, технiка й культура для людини, для її пiднесення на новий щабель пiзнання, самоусвiдомлення, дiяння. Ця тенденцiя визначає й конкретнi плани та мрiї по перебудовi всiх ланок життя.
Бачу - наступнi пiввiку оновлять кохану Вiтчизну до невпiзнанностi. I це оновлення не буде йти по шляху зовнiшнього, показного, гiгантоманського, як це було колись. Настане перiод (i вже настає!) якiсної трансформацiї того, що вже досягнуто.
Зникне разюча вiдмiннiсть мiж мiстом i селом. I станеться це не за рахунок механiчного перенесення комунальних зручностей мiста в село, а завдяки взаємному обмiну кращими можливостями обох способiв громадського життя. Село отримає зручнi, свiтлi житла, першокласнi магiстралi, швидкiсний суспiльний транспорт, багатi бiблiотеки.
Разом з тим воно збереже поетичну неповторнiсть i простоту, що її так бракує в мiстах. Така благодiйна метаморфоза зупинить недобрий процес вiдпливу молодi з села, де ще нема можливостi повнiстю виявити свої творчi сили. Разом з тим це зупинить надмiрне розширення мiст, виникнення мегаполiсiв, дасть змогу подумати про повну зупинку урбанiзацiї, а вiдтак про здiйснення проекту "Едем" (формування планети-саду за висловом Максима Горького).
Будуть проведенi титанiчнi роботи не вiдновленню та висадженню нових лiсiв, по збереженню унiкальної краси Карпат, вченi уважно дослiдять проблему Великого Днiпра, Великої Волги, зупинять численнi варварськi проекти так званого "загнуздання" природи, якi ведуть до катастрофiчних наслiдкiв, до змiни режиму вод та грунтiв, до змертвiння гумусу й усiєї бiосфери. Завдяки дамбуванню вивiльниться велика частина днiпровських лугiв, якi знову годуватимуть мiльйоннi гурти корiв та iншої худоби.
З'являться новi машини, рушiєм яких буде електромотор та водневе паливо. Ми повернемо своїм дiтям та онукам чисте повiтря, лiквiдуємо шум, створимо умови для формування здорової людини.
Україна i братерськi республiки матимуть у наступному сторiччi цiлком новi джерела наукового пiзнання. Маю на увазi розвiй генетики, психологiї, iнформатики, електронiки, мiкробiологiчної iндустрiї, антигравiтацiї, парапсихологiї, всiх нових роздiлiв знання, що лишень входять в свiдомiсть людства, що тiсно пов'язанi з теорiєю вiдносностi, з новими роздiлами космогонiї, антропогонiї, з практичними потребами зореплавання, здатними революцiонiзувати свiт до невпiзнанностi. Проте найбiльше уваги прогностика має придiляти, як ми вже зауважували, дiтям, новим поколiнням, бо у виборi кращих педагогiчних методiв, найгармошйнiших шляхiв виховання втаємничено найжиттєвiше зерно нашого майбуття.
Людина завтра - це розкутий Прометей, що понесе вогонь Земної Любовi у Зоряний Вiнець Кiльця Розуму, про що мрiяв великий фантаст Iван Єфремов.
Тiй урочистiй ходi я не бачу завершення. Яка ж чарiвна доля - бути фантастом, мрiйником, щоб подарувати дiтям вашим бодай iскру радостi, спiвучастi в муруваннi Храму Майбуття.
Олесь Бердник
