Ознакомительная версия.
22 июля 1923 г. Хитрый вор пристал на вокзале к двум наивнячкам из села, которые прибыли из Гданьска, пригласил в город, поставил кофе в «кофейне под открытым небом» на пл. Краковской, в конце взял подержать их вещи стоимостью 20 миллионов марок и исчез бесследно.
15 апреля 1930 г. Саксофон является инструментом, тон которого похож на голос грустного, даже плачущего мужчины. Тон конкретного саксофона подобен вскрику пани Гали Ленке, танцовщицы из кофейни «Альгамбра». Панна оплакивает потерю саксофона, украденного из ее гардеробной. Стоимость саксофона 2170 злотых.
15 апреля 1932 г. Страшная ночь ресторатора. Около 2 ночи воры выломали замок в ресторации на ул. Кохановского, 91, откуда начали выносить табак, водку, шоколад и сардинки. Шум разбудил владельца Зигмунта Баумвурля, который жил при ресторане. Выскочил он с револьвером и трижды выстрелил в воров, но не попал. Воры убежали с добычей в 500 злотых.
12 мая 1938 г. Гостиничный слуга обокрал подругу. В гостинице «Нью-Йорк» занят был в качестве слуги дезертир румынского войска Якуб Урсу, который добился разрешения проживать во Львове. Вчера Урсу прокрался в комнату для службы и после раскрытия чемоданчика украл в ущерб одной из служанок 125 золотых, после чего скрылся в неизвестном направлении. Урсу в поисках.
Юзеф Майен (1896–1978 гг.) родился во Львове, в Вене изучал философию и историю искусства. Выступал как актер во львовских театрах, основал театр «Семафор». В 1927–1939 гг. работал в газете «Chwila», органе львовских евреев, издававшейся на польском языке. Свои впечатления о львовских кнайпах опубликовал 18 июня — 9 июля 1934 г.
Первое издание разлетелось так быстро, что пришлось готовить второе — существенно дополненное и исправленное.
Учитывая объем, не подаю длинный список книг и журнальных публикаций, в которых я искал сведения о Львовских кнайпах. Больше всего информации я почерпнул из мемуарной литературы, как польской, так и украинской. Иногда, просмотрев толстенную книгу, я вылавливал только одно какое-то предложение, но радовался и этому, потому что, составляя вместе эти маковые зернышки, я получал уже значительно более полную картину. Конечно же, помогали мне в этой работе многие. Это коллектив отдела украинистики ЛНБ им. В. Стефаника во главе с заведующим Евгением Наконечным, директор университетской библиотеки Богдан Якимович, директор ЛНБ им. В. Стефаника Лариса Крушельницкая, работники отдела литературы на иностранных языках Областной Универсальной Научной Библиотеки, пылкие сторонники истории Львова Ирина и Игорь Котлобулатовы, которые любезно позволили воспользоваться не только своей библиотекой, но и коллекцией открыток, фотографий и путеводителей. Всем им выражаю свою искреннюю благодарность.
Использованная литература
1. Вахнянин А. Спомини з житя / Зладив К. Студинський. Львів, 1908. С. 133.
2. Гронський Й. Будні середньовічного Львова // Літопис Червоної калини. 1991. № 1, 2, 3.
3. Захер-Мазох Л. Баль руских богословів // Зоря. 1880. Ч. 22. 27.
4. Інкін В. Ф. Нариси економічного розвитку Львова у XVIII столітті. Львів, 1959.
5. Кісь Я. П. Промисловість Львова у період феодалізму (XIII–XIX ст.). Львів, 1968.
6. Котлубулатова І. 280 років львівського бровару // Галицька брама. 1995. № 7.
7. Котлубулатова І. Бачевський, Бачевський… // Галицька брама. 1998. № 7.
8. Нариси історії Львова. Львів, 1956.
9. Карманський П. Українська богема. Львів, 1996.
10. Іван Крип’якевич. Історичні проходи по Львові. Львів‚ 1991.
11. О. Надрага. Серед львівських парків. Львів‚ 2004.
12. Богдан Нижанківський. Вирішальні зустрічі. Київ 1995.
13. Михайло Рудницький Письменники зблизька. Т. 1–3‚ Львів, 1958‚ 1959‚ 1964.
14. Спогади про Івана Франка. Львів, 1996.
15. Остап Тарнавський. Літературний Львів. 1939–1944. Спомини. Львів, 1995.
16. Іван Франко. Твори у 50-ти томах. Київ‚ 1976–1988.
17. Balaban M. Dzielnica żydowska, jej dzieje i zabytki. Lwуw, 1909.
18. Balzer O. Historia ustroju Austryi w zarysie. Lwуw, 1908.
19. Baracz S. Pamiętnik dziejуw polskich z aktуw urzędowych Lwowskich i z rękopismуw. Lwуw, 1855.
20. Baranowski B. Życie codzienne małego miasteczka w XVII i XVIII wieku. Warszawa, 1975.
21. Białynia-Chołodecki J. Z cyganeryi lwowskiej przed pуł wiekiem. Lwуw, 1913.
22. Białynia-Chołodecki J. Lwуw po Kongresie Wiedeńskim(1815–1823). Lwуw, 1930.
23. Białynia-Chołodecki J. Lwуw w czasie wojen Napoleona Wielkiego w latach 1809–1814. Lwуw, 1927.
24. Baumgardten Aleksander. Zielone czasy. Katowice: Wydawnictwo Śląsk, 1958.
25. J. Berezowski. Ten stary Lwуw. Warszawa, 1995.
26. Bezłuda Mirosław (Ferdynand Neumauer): Akademia Jуzka. Toruń—Warszawa — Lwуw: Pomorska Spуłka Wydawnicza, 1932.
27. Bogdanowicz-Rosko M. Wspomnienia. Krakуw, 1959.
28. J. Brzoza. Moje przygody literackie. Katowice, 1967.
29. Braiter B. Dawny Lwуw. Lwуw, 1937.
30. Charewiczowa Ł. Historiografia i miłośnictwo Lwowa. Lwуw, 1938.
31. Charewiczowa Ł. Lwowskie organizacje zawodowe za czasуw Polski Przedrozbiorowej. Lwуw, 1929.
32. Charewiczowa Ł. Kłęski zaraz w dawnym Lwowie. Lwуw, 1930.
33. Chodynieckiej J. Historja stołecznego Krуlestwa Galicyi i Lodomeryi miasta Lwowa od założenia jego aż do czasуw teraźniejszych. Lwуw, 1865.
34. Chrzanowski T. Karczmy i zajazdy polskie. Warszawa, 1958.
35. Chciuk A. Atlantyda. Londyn, 1969.
36. Chciuk Andrzej. Pamiętnik poetycki. Melbourne, 1961.
37. Chciuk Andrzej. Ziemia księżycowa. Londyn: nakładem Polskiej Fundacji Kulturalnej, 1972.
38. Cieczkiewicz Jadwiga. Moja mała uliczka. Maszynopis, wydanie prywatne, bibliofilskie, 1988.
39. Czołowski A. Historia Lwowa od założenia — do roku 1600. Lwуw, 1925.
40. Czołowski A. Obraz dziejowy Lwowa. Lwуw, 1896.
41. Czołowski A. Wysoki Zamek. Lwуw. 1910.
42. L. Dzięgiel. Lwуw nie każdemu zdrуw. Wrocław, s. 45–52.
43. Ernst Jan. Dwie linie życia. T. 1. Ja i mуj Lwуw. Lublin: Wydawnictwo Lubelskie, 1988.
44. Wiktor Frantz. Odłamki wspomnień przez przetak pamięci przesiane. Krakуw.
45. S. Frybes. W krainie groteski. Wrocław, 1979.
46. Fryling Jan. Złote litery, srebrne litery. Londyn: nakładem Polskiej Fundacji Kulturalnej, 1974.
47. Ganszyniec R. Pas magiczny. Lwуw, 1922.
48. Gaszyński S. Gry i karciarze. Lwуw, 1858.
49. Gieryński J. Lwуw nie znany. Lwуw, 1938.
50. Golębiowski Ł. Domy i dworki. Warszawa, 1830.
51. Grodzicki S. W krуlestwie Galicji i Lodomerii. Krakуw, 1976.
52. Grzybowski K. Galicja 1846–1914. Historia ustroju politycznego na tle historii ustroju Austrii. Krakуw, 1959.
53. Gieryński Jan. Lwуw nie znany. Lwуw: nakładem księgarni A.Krawczyńskiego, 1938.
54. Habela Jerzy, Kurzowa Zofia. Lwowskie piosenki uliczne, kabaretowe i okolicznościowe
do roku 1939. Krakуw: Polskie Wydawnictwo Muzyczne, 1989.
55. Hollanek A. Ja z Łyczakowa, Krakуw, 1991.
56. M. Inglot. Polska kultura literacka Lwowa lat 1939–1941. Ze Lwowa i o Lwowie. Antologia. Wrocław, 1995.
57 Jahn A. Z Kleparowa w świat szeroki. Wrocław, 1991.
58. U. Jakubowskа. Mit lwowskiego batiara. Warszawa, 1998.
59. J. Janieki. Nima jak Lwуw. Warszawa, 1990.
60. J. Janiсki. A do Lwowa daleko aż strach… Alfabet lwowski, t. 3.Warszawa, 1996.
61. Jaworski F. Lwуw stary i wczorajszy. Lwуw, 1910.
62. Jaworski F. O szarym Lwowie. Lwуw, 1910.
63. Jaworski F. Ratusz Lwowski. Lwуw, 1907.
64. Kaczkowski Z. Mуj pamiętnik z lat 1833–1843. Lwуw, 1899.
65. Kaltenbergh Lew. Odłamki stłuczonego lustra. Warszawa, Czytelnik, 1991.
66. Karpiński F. Pamiętniki od 1741 do 1822. Poznań, 1844.
67. Krajewski A. Lwowskie przedmieścia. Obrazki i szkice z przed pуł wieku. Lwуw, 1909.
68. Kurka A. Dzieje i tajemnice policji lwowskiej z czasуw zaboru austriackiego. 1772–1918. Lwуw, 1930.
69. Kratter F. Briefe iiber den itzigen Zustand von Galizien. Ein Beitrag żur Staatistikund Menschenkenntnis. Leipzig, 1786. Th. l—2.
70. Kruczkowski Jan. Ballady lwowskie. Lwуw, Wydawnictwo «Książka», 1937.
71. Kulczycki Zbigniew. Ucieczka myśli (1929–1945). Lubeka, Wullen-wever Druckverlag, 1946.
72. Z. Kurzowa. Polszczyzna Lwowa i kresуw poludniowo-wschodnich do 1939 r. Warszawa, 1985.
73. T. Krzyżewski. Księga humoru lwowskiego. 1800–1944, Warszawa, 1995.
74. Lem Stanisław. Wysoki Zamek. Warszawa, Wydawnictwo MON, 1966.
75. Łoziński B. Szkice z historyi Galicyi w XIX wieku. Lwуw, 1913.
76. Łoziński W. Galiciana. Kilka obrazkуw z pierwszych lat historyi Galicyjskiej. Lwуw, 1872.
77. Łoziński W. O towarzystwie Łwowskim przy schyłku XVIII wieku. Lwуw, 1872.
78. Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo Lwowskie w XVI i XVII wieku. Lwуw, 1890.
79. Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi. Lwуw, 1903.
80. Łoziński W. Życie polskie w dawnych wiekach. Lwуw, 1912.
81. J. Lwowczyk (Jacek Mokrzycki). Polski Lwуw. Warszawa, 1990.
82. Machowski S. Bernardyński mijam plac. Wrocław, 1989.
83. Małańczak R.J. Wspomnienia o Lwowie i refleksje. Toronto, 1981.
84. Makuszyński K. Kartki z kalendarza. Krakуw, 1985.
85. Masior Jerzy. Z Łyczakowa — z bliska i z daleka. Nowy Sącz, 1991.
86. Masior Jerzy. Tyle cię wszędzie. Wiersze lwowskie. Krakуw, 1992.
87. B. Mękarska-Kozłowska. Mozaika wspomnień. Londyn, 1994.
88. J. Michotek. Tylko we Lwowie. Warszawa, 1990.
89. Miasto Lwуw w okresie samorządu (1870–1895). Lwуw, 1896.
90. S. B. Nahlik. Przesiane przez pamięć. Krakуw, 1987.
91. Kazimierz Juliusz Nahlik. We Lwowie i na Pokuciu. Ścieżki mojej młodości. Krakуw, 2002 (t. 1).
92. We Lwowie i na Pokuciu. Moje miasto utracone. Krakуw, 2003 (t. 2).
93. H. Nicieja Stanisław. Cmentarz Łyczakowski we Lwowie w latach1786—1986. Wrocław, 1988.
94. J. Nerczyński. Wspomnienia starego Łwowiaka. Łyczakуw, «BKL», nr 26 z 1974 r.
Ознакомительная версия.
