Ознакомительная версия.
59
Нетичанка – бричка з плетеним кузовом.
Тобто Свято-Троїцького собору.
Ідеться про дзвіницю Варваринської церкви, реконструйовану в 1844 – 1845 рр.
У реконструкції Густинського монастиря брав участь російський архітектор-будівельник, академік Санкт-Петербурзької академії мистецтв (з 1839 р.) Дмитро Єгорович Єфимов (1811 – 1864).
Автомедон (Автомедонт) – у давньогрецькій міфології візник Ахілла. У переносному сенсі – вправний візник. Саме такого значення надавали йому письменники ХІХ ст., наприклад, Пушкін у романі «Евгений Онегин».
Ідеться про прилуцький Спасо-Преображенський собор (1705 – 1720), кошти на побудову якого дав Гнат Іванович Галаган (див. прим. до поезії «Іржавець»).
Прилуцький полковник Іван Яремович Ніс (? – 1715) у 1714 р. був призначений генеральним суддею, а його місце посів Гнат Галаган.
Олександр Олександрович Бестужев (Марлінський) (1797 – 1837) – російський письменник і публіцист, надзвичайно популярний у 1830-х рр., коли його називали «Пушкіним прози».
У червні 1844 р. Михайло Глінка виїхав із Санкт-Петербурга в Париж.
Про те, що Мікеланджело після завершення розписів Сікстинської капели на якийсь час втратив зір, писав Джорджо Вазарі у своїй книзі «Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів» (1550).
Великі Луки – старовинне російське місто, повітовий центр Псковської губернії (нині районний центр Псковської обл. Росії).
Серути – поштова станція неподалік Великих Лук.
Ідеться про Петропавлівську лікарню, відкриту в 1835 р. Кошти (400 тис. карбованців асигнаціями) на побудову «больницы, учреждаемой на Петербургской стороне», дав імператор Микола І.
Герман Кох (1807 – 1868) – головний лікар Петропавлівської лікарні.
Хазяїн Качанівки Григорій Тарновський відзначав свої іменини на «теплого Юрія» – 23 квітня (6 травня).
Прототипом цього образу могла бути племінниця Тарновського Марія Степанівна Кржисевич (уроджена Задорожна) (1824 – 1905).
Прототипом цього образу був Григорій Степанович Тарновський (1784 – 1853) – український поміщик і меценат.
Григорій Тарновський був обраний предводителем дворянства Борзнянського повіту Чернігівської губернії в 1831 р.
Ференц Ліст (1811 – 1886) – угорський композитор, диригент, педагог, найбільший піаніст-віртуоз ХІХ ст.
Шевченко має на думці трагедію «Синав и Трувор» (1750) російського поета й драматурга Олександра Петровича Сумарокова (1717 – 1777).
Ідеться про здійснений російським письменником і перекладачем Степаном Івановичем Вісковатовим (1786 – 1831) переклад французької адаптації шекспірівського «Гамлета» пера Жана Франсуа Дюссі (1733 – 1816).
Ідеться про водевіль російського письменника й актора Дмитра Тимофійовича Ленського (1805 – 1860) «Лев Гурыч Синичкин, или Провинциальная дебютантка» (1840).
Тобто влітку 1838 р.
Арія Людмили з четвертої дії опери «Руслан и Людмила» була написана пізніше – у 1841 р.
Смоленське кладовище було засноване згідно з указом Сенату на Васильєвському острові в 1756 р. Свою назву отримало, очевидно, від храму на честь смоленської ікони Божої Матері.
Плакатний білет, чи плакат, – тимчасовий паспорт для людей податного стану в Російській імперії.
Крестовський острів – острів у західній частині Санкт-Петербурга, у дельті Неви.
Піски – історична назва місцевості, розташованої в центрі Санкт-Петербурга між Невою, Невським та Ліговським проспектами, по обидва боки від Суворовського проспекту.
Ідеться про Нікольський морський собор на Нікольській площі в одному з центральних районів Петербурга – Казанській частині (відомий під іменем Миколи Морського, чи Миколи Мокрого). Побудований у 1753 – 1762 рр. учнем Растреллі Савою Івановичем Чевакинським.
Очевидно, ідеться про «Школу для віолончелі» («Methode de violoncelle») (1840) німецького віолончеліста й композитора Бернгардта Гайнріха Ромберга (1770 – 1841).
Великий (Кам’яний) театр – найстаріший постійний театр Санкт-Петербурга, відкритий у 1783 р.
Казанський собор у Санкт-Петербурзі – монументальна пам’ятка архітектури російського класицизму. Побудований у 1801 – 1811 рр. архітектором Андрієм Никифоровичем Вороніхіним (1759 – 1814). Соборне прокляття – церковний обряд, який відправлявся під час однієї з неділь Великого посту.
Ідеться про будинок Енгельгардта на Невському проспекті (№ 30/16), який належав Ользі Михайлівні Енгельгардт (уродженій Кусовниковій). З початку ХІХ ст. тут відбувалися концерти Санкт-Петербурзького філармонічного товариства.
Анрі В’єтан (1820 – 1881) – бельгійський скрипаль і композитор. З 1846 р. жив і працював у Санкт-Петербурзі як соліст імператорських театрів.
Александринський театр – найстаріший драматичний театр Росії, створений у 1756 р. Александринським став називатися з 1832 р. на честь імператриці Олександри Федорівни.
Михайлівський театр – театр опери й балету в Санкт-Петербурзі, відкритий у 1833 р.
Ідеться про ораторію «Створення світу» австрійського композитора Франца Йозефа Гайдна (1732 – 1809), написану 1798 р. за сюжетом поеми Джона Мільтона «Втрачений рай».
Михайлівський манеж – найбільший манеж Санкт-Петербурга, побудований у 1798 – 1801 рр.
Ідеться про імператорський Патріотичний інститут, заснований Санкт-Петербурзьким жіночим патріотичним товариством у 1822 р. на базі Училища жінок-сиріт 1812 р. Містився на Десятій лінії Васильєвського острова.
Ідеться про графа Матвія Юрійовича Вієльгорського (1787 – 1863), який був блискучим віолончелістом, учнем Ромберга.
Литовський замок – в’язниця в Санкт-Петербурзі, в окрузі Коломна, на перетині Мойки й Крюкового каналу.
Московська застава – історична назва північної частини сучасного Московського р-ну Санкт-Петербурга. Назва походить від застави, яка була на перетині Московского тракту й Ліговського каналу.
Ознакомительная версия.
