Відповідь: І так, і ні. Хоча протягом цих дванадцяти тижнів дійсно відбудеться безліч докорінних змін, проте ще значнішими ці зміни будуть тоді, коли методи «Шляху митця» стануть життєвими правилами. Зрушення, які відбудуть за два-три роки, можуть видатися справжнім дивом: режисери, які були у глухому куті в своїй творчості, спочатку знімають один короткометражний фільм, потім другий, а потім і цілу повнометражну стрічку; письменники, які перебували у стані творчого заціпеніння, починають з есе, критичних рецензій та оглядів, а потім беруться до статей, цілих книжок і п’єс. Якщо продовжувати використовувати основні методики цієї книжки — ранкові сторінки і творчі побачення, — то ви можете очікувати значних життєвих змін.
Запитання; Які фактори заважають людям виявляти свою творчість?
Відповідь: Виховання і оточення. Сім’я, друзі і вчителі можуть відбити у нас бажання будувати мистецьку кар’єру. Існує міф, що творчі люди «якісь не такі», і цей міф породжує страх. Якщо у нас існує негативне сприйняття того, ким є митець, ми будемо значно менше схильні старанно працювати, щоб ним стати.
На суспільному рівні, нереалізована творча енергія знаходить вихід у саморуйнівній поведінці. Багато людей, які завдають шкоди самі собі, узалежнюючись від алкоголю, наркотиків, сексу чи роботи, насправді перебувають під орудою темної сторони творчої сили. Поступово, як ми ставатимемо більш творчими, такі негативні вияви творчої сили слабшатимуть.
Запитання; Як саме ця книжка допомагає людям творчо розкритися?
Відповідь: Головна ціль і ефект «Шляху митця» — це допомогти людині відновити зв’язок з власним творчим началом. Існує декілька способів, за допомогою яких ця книжка сприяє творчому розкриттю. По-перше, вона допомагає зруйнувати негативні міфи про те, що означає бути творчою людиною. По-друге, вона допомагає віднайти власну творчу силу, знайти до неї доступ і вільніше її виражати. По-третє, вона вказує людям на їхню самонищівну поведінку і дозволяє побачити, які перепони можуть виникнути на їхньому шляху. І врешті-решт ця книжка допомагає виявити свої бажання і мрії, радіти їм, будувати плани для їхнього втілення. Вона навчає людей, як підтримувати себе і піклуватися про себе, а також як знайти тих, хто підтримуватиме нас у реалізації мрій.
Запитання: Одна з центральних тем книжки «Шлях митця» — зв’язок між творчістю і духовністю. У чому полягає цей зв’язок?
Відповідь: Творчість — це духовна сила. «Сила, яка штовхає квітку крізь ґніт зелений», — так Ділан Томас дав визначення цій життєвій силі — прагненню, яке підштовхує нас до творчості. Одне з наших центральних бажань — творити — є частиною нашої спадковості і потенціалу як людства. Оскільки творчість — це завжди акт віри, а віра — поняття духовне, то і творчість нерозривно пов’язана з духовністю. Коли ми прагнемо до високого і духовного у собі, то неодмінно станемо більш свідомими, проактивними і творчими.
Запитання: Розкажіть про дві головні вправи цієї книжки — ранкові сторінки і творчі побачення.
Відповідь: Ранкові сторінки — це три сторінки, написані від руки, у стилі потоку свідомості. Сприймайте їх не як мистецтво, а як активну форму медитації для людей західного світу. У ранкових сторінках ми проголошуємо світу — і собі — те, що нам подобається і не подобається, чого ми бажаємо, на що сподіваємося, про що шкодуємо і що плануємо.
Творчі побачення, навпаки, дають нам можливість сприймати — це сплановані заздалегідь кілька годин наодинці, витрачені на щось приємне. Ціль таких побачень — попіклуватися про свою творчу свідомість. Коли використовувати ці два методи водночас, то вони працюють немов радіо. Ранкові сторінки повідомляють і пояснюють — вони надсилають сигнали у зелену порожнечу; ізольованість творчих побачень дозволяє нам отримати відповідь на поставлене запитання.
Як і читати про біг — це зовсім не те саме, що взути кросівки і піти на стадіон, так і щоб пояснити зміст і сенс ранкових сторінок і творчих побачень, їх потрібно спочатку попрактикувати.
Карта — це не територія, і без орієнтирів з вашого власного досвіду ви не зможете зробити висновок, як на вас зможуть вплинути ранкові сторінки й творчі побачення.
Запитання: «Шлях митця» — це дванадцятитижнева програма, яка вимагає виконання щоденних завдань. Скільки часу мені потрібно присвячувати курсу щодня, і чого я можу досягнути за цей час?
Відповідь: Щодня вам потрібно буде витрачати від півгодини до години на виконання завдань і читання есе. Один з найважливіших уроків, які ми засвоюємо протягом цих дванадцяти тижнів — це те, як важливо відмовитися від наших уявлень про необхідність все робити ідеально. Натомість ми вчимося дивитися на світ по-новому і зосереджуватися на процесі, а не лише на результаті.
Учасники програми починають її з певними не-висловленими очікуваннями і заздалегідь сформованим уявленнями про те, що саме має відбутися і як це на них вплине. І часто, як і в чудовому оповіданні, вони з неабияким здивуванням і радістю натрапляють на щось зовсім інакше. Тому передбачати, чого хтось навчиться під час цього курсу, означає знівелювати принципи, на яких він побудований. Курс експериментальний, і тому результати потрібно пережити на собі, а не пояснити.
Запитання; Що мені потрібно робити, щоб перебороти сумніви у собі стосовно того, чи зможу я стати успішним митцем?
Відповідь: Важливо не те, щоб перебороти сумніви в собі, а те, щоб пройти крізь них. Багато з нас вірять, що «справжні митці» не сумніваються у собі. Насправді, митці — це ті люди, які навчилися жити з сумнівами і працювати попри них. Вправи з цієї книжки допоможуть вам позбутися від надміру критичного внутрішнього Цензора і перфекціоніста. Ви дізнаєтеся, що дозволяти собі непродуктивний «вихідний» день — частина розкриття власної творчості. Оскільки «Шлях митця» зосереджується радше на процесі, а не на результаті, ви навчитеся цінувати свої «помилки» як частину навчального процесу.
Запитання; Чому митці відкладають виконання роботи на потім і у чому суть прокрастинації?
Відповідь: Творчі люди відкладають виконання роботи на потім, тому що бояться, або тому, що для певної діяльності їм потрібен «відповідний настрій», якого вони і чекають. «Шлях митця» навчить вас, як відрізнити настрій від продуктивності. А ще він навчить вас цінувати самолюбний ентузіазм більше, ніж механічну сувору дисципліну.
Запитання; Як я можу покращити свою здатність генерувати нові ідеї?
Відповідь: Навчіться зводити нанівець зусилля вашого внутрішнього критика — вашого Цензора. Попри те, що вам, імовірно, не вдасться повністю від нього позбутися, ви навчитеся не зважати на його негативні слова. Коли ми використовуємо ранкові сторінки і творчі побачення — розроблені спеціально для того, щоб ви відновили зв’язок з вашою нелінійною інтуїтивною сутністю, — ми покращуємо свою здатність генерувати нові ідеї. У міру того, як ми позбуватимемося перешкод, які складаються зі старих звичок, і почнемо краще розуміти себе та більше прислухатися, ми станемо щоразу краще сприймати творчість і її інколи ледь помітні прояви.
Запитання: Яке хибне уявлення про творчість найбільш поширене?
Відповідь: Найпоширеніше хибне уявлення полягає у тому, нібито нам доведеться повністю залишити позаду старе життя, щоб іти услід за своїми мріями. Нам легше використовувати роботу, сім’ю, матеріальне становище, нестачу часу і таке інше, щоб «убезпечити» себе від тривоги, яка нам загрожує, якщо ми вийдемо із зони комфорту і підемо назустріч творчому процесу. Коли так трапляється, то ми позбавляємо себе великої радості. Найдієвіший спосіб подолати перешкоди — організувати творчу спілку у тому житті, яким ми живемо зараз. Про те, як саме це зробити, читайте далі.
Як організувати творчу спілку
Коли перше видання «Шляху митця» побачило світ, я висловила побажання, щоб сформувалися групи людей, які разом читатимуть цю книжку. Я уявляла їх як гуртки, де всі рівні, так звані «творчі спілки» — де люди служитимуть один одному дзеркалом, якому можна довіряти, об’єднуючись на шляху до спільної цілі — виходу з глухого кута у своїй творчості. Моє бачення було таким, щоб членство у таких спілках було безкоштовне, щоб кожен міг таку спілку заснувати, використовуючи цю книжку і як інструкцію, і як текст. Багато таких спілок дійсно утворилося, і їхня кількість примножується і досі. Така допомога і підтримка, яка іде від митця до митця, від серця до серця, і є основою «Шляху митця» і «Золотої жили» [28].
