Франс Мазерель, ANŢ
Історія без слів
(1919-1920, 2019)
Новела
Дивіться анімовану і озвучену версію:
https://youtu.be/-f7DectM8lM
© Frans Masereel (Frans Masereel Foundation)
Histoire sans paroles: 60 bois
Geneve (Suisse), 1919-1920.
© ANŢ (ANT)
Історія без слів
Дніпро (Україна), 2019.
Видавництво:
ANŢ
Дніпро (Україна)
2019
***
Йшов собі́ мі́стом оди́н чолові́к.
Ра́птом, як бли́скавка - по́смішка ся́йна.
Пе́вно, че́рез цей флюї́дний поті́к,
Він спо́кій втра́тив і глузд зазвича́йний.
***
Весь спо́внений зні́якові́ння
До ді́вчини привіта́вся він че́мно.
Та па́ночка з нале́жним вмі́нням
Сказа́ла, що їй зана́дто приє́мно.
***
За се́рце своє́ він схопи́вся рука́ми
Й промо́вив про стра́шні стражда́ння.
І був обдаро́ваний по́глядом да́ми,
Яка́ озирну́лась з зітха́нням.
***
Під мло́ю інти́мності слів про коха́ння,
Хоч ві́ри не йня́ла паня́нка казка́м,
Зроби́в чолові́к їй серде́шне зізна́ння.
Та хто крокоди́ла пові́рить сльоза́м?
***
- Напро́чуд яка́ у Вас га́рная ки́цька!
Ове́чці ж потрі́бен пасту́х?
Авже́ж. Хоч-не-хо́ч, а вона́ ду́же бли́зько.
Та все ж таки́ кра́ще без рук.
***
Тут він заспіва́в такі́ дифіра́мби
На сла́ву ранко́вій зірни́ці,
Що на́віть воро́ною в па́виному пі́р'ї
З приє́мністю ста́ла б і ки́ця.
***
- Вам ли́чить на ши́йці нами́сто.
Брилья́нти - по Ва́ших сліда́х.
Та па́ні відрі́зала чи́сто:
- Я ки́цьку свою́ Вам не дам!
***
А мо́же і кра́ще - сини́ця
В руці́, щоб не в хма́рах вита́ти,
Що ка́же які́сь тут дурни́ці
Й навко́лішках бу́де стоя́ти?
***
Та ді́вчина все ж відверну́лась,
Відмо́влюючи йому́.
Мужчи́на здійня́вся, аж зо́йкнув:
- Добро́дійко, але́ чому́?
***
- Дава́йте влашту́єм поба́чення...
Й запа́лимо вве́чері сві́чку.
- І без домага́нь, й звинува́чень?!
- А піде́мо мо́же на рі́чку?
***
- У фа́йному стрі́немося рестора́ні.
Заку́ска там, фру́кти, вино́ й дичина́.
- Я ж ху́дну! Ви що! А куди́ круаса́ни?
Гарсо́ну на чай за вече́рю з лайна́?
***
Розра́дити ві́ником з кві́тів
Не ви́йшло воло́дарку снів,
А вслід - ні листо́м із приві́том,
Ні мо́рем цвіта́стих росли́н.
***
На за́лпи салю́ту,
Вогні́, фейєрве́рк
З до́ко́ром диви́лась
Вона́ зни́зу вверх.
***
- Гроши́ма сміти́ти безглу́здо,
Напе́вне, мо́же будь-хто́, -
Промо́вила ді́вчина ну́дно,
Похи́туючи голово́ю.
***
Фонта́н гірки́х сліз
Безуті́шних рида́нь стих,
Як при́від для смі́ху
Красу́нь незрівня́нних.
***
Танта́лових мук чолов'я́зі завда́ти,
Для да́ми то є насоло́да.
І схо́же, що їй до вподо́би погра́ти
Меже́ю споку́си й дефо́лту.
***
Поті́к соло́дких компліме́нтів
Він як папу́га виверга́в,
Та для свої́х промо́в моме́нти
Так недоре́чно вибира́в.
***
Закудкуда́кав як кво́чка,
Хоч той з чолові́ка ще пі́вень.
Від цьо́го в оча́х діво́чих
До плі́нтусу впав його́ рі́вень.
***
- Прока́тимось, мо́же, на та́чці
По Єлисе́йським поля́м?
- Іще́ чого́! Тим па́че
В кабі́ні Вам я не дам!
***
- Ну, пря́мо як на па́перті
До ме́не щось пристає́те.
Коли́ ж свої́м шля́хом Ви
Куди́сь пода́лі піде́те?
***
Діво́чим купа́нням в ого́ленні
Під ду́шем із молока́
І ки́цька була́ задово́лена,
І чолові́ча рука́.
***
А мо́же пе́ре́д да́мою предста́ти,
За́для оці́нки досто́їнства,
У чо́му народи́ла коли́сь ма́ти,
На сла́ву му́жнього во́їнства?
***
Почу́хуючи поти́лицю
Він ду́мав, що б ще сказа́ти.
А ді́вчина так стоми́лась вкрай,
Що почала́ позіха́ти.
***
- Диві́ться, па́ні, бі́цепс - ось це!
Пома́цати чи не бажа́єте?
- Та Ви щось пова́жче ніж сальце́
І член свій хоча́ б підійма́єте?!
***
- Тоді́ на рука́х й догори́ нога́ми
Дозво́льте до Вас набли́зитись. В миг
Зо́рі небе́сні та мі́сяць між на́ми
Пря́мо впаду́ть, па́ні, до Ва́ших ніг!
***
Йой! Зоря́ уго́ру здійняла́ся.
І шкеребе́рть впав ге́ній йо́ги.
Всіх звесели́ли викрута́си
Й криві́ за голово́ю но́ги.
***
Під звук пара́дного орке́стру
Незгра́бним та́нцем полони́ти
Мада́м гульві́сі не вдало́ся,
Та ви́йшло тро́хи розсміши́ти.
***
Гарка́вою спро́бою спі́ву
Прокукурі́кав він де́кілька нот,
Та зму́сив ви́гукнути ді́ву:
- О бо́же, пе́льку стулі́ть, ідіо́т!
***
