- Гото́вий Вам я пря́мо з будмайда́ну
Буді́влю притягну́ти - хоч нега́йно.
Ви ті́льки подару́йте, ми́ла па́ні,
Ува́ги те́плої хвили́нку фа́йну.
***
- Від роззявля́к, подиві́ться, Вас ну́мо
Куди́сь на рука́х понесу́ - досхо́чу́!
- Вам сли́ну та піт уте́рти б розу́мно.
Дару́йте, добро́дію, я - не смокчу́.
***
- Виру́є мо́ре почутті́в невзає́мних,
У по́вні на не́бі - журба́ че́рез край,
Одна́к, на ши́бениці спо́кій приє́мний...
- Аж су́мно щось ста́ло. Ота́к? Та й неха́й.
***
Куди́ поді́тися? Як да́лі бу́ти?
Від безсерде́чної втекти́?
І лі́нію свою́ як да́лі гну́ти?
Як оптима́льний шлях знайти́?
***
- На ско́рий по́їзд вспі́ти є бажа́ння?
Мета́ мандрі́вки - чи́ста, вся.
- Удво́х в купе́? Обли́ште лоскота́ння,
Й найероге́нніші місця́!
***
- Якщо́ торкне́тесь ще колі́на -
Тоді́ Вам ля́паса вліплю́!
- Пардо́н, хоч го́лову об сті́ну.
Я Вас коха́ю і люблю́!
***
- Я догоря́ю від бажа́ння...
- Я не така́, щоб тут терпі́ти
І ма́ти ві́ру оправда́нням.
Ви ма́ли б з со́рому згорі́ти!
***
Тож як сміли́вості набра́тись
До бі́са, все ж зроби́ти крок впере́д
І пря́мо па́ночці зізна́тись
До чо́го норови́стість призведе́?
***
- Не розпуска́йте свої́ ру́ки.
Себе́ не дам я відшмага́ти!
Вважа́єте, що всю́ди су́ки?
Ви збо́ченець, щоб Ва́шу ма́ти!
***
- Диві́ться, па́ні, ось - теса́к.
Холо́дна на́чебто це збро́я. Мо́же
Я на манія́ка схо́жий так?
По-ва́шому, манія́ки ни́ні в мо́ді?
***
- Як в го́лову прийшо́в таки́й капри́з?
Я ж кри́вди не чини́в твари́нам на́віть.
Клубо́к у го́рлі, при́кро аж до сліз.
- А ніж встроми́ли в де́рево не сам Ви?
***
- Моя вина́, я зно́ву винува́тий!
І бі́ля брам госпо́дніх на колі́нах...
- Вам на приро́ду, па́не, наплюва́ти!
- Блага́ти бу́ду про проще́ння.
***
- Ви на́че пес не про́ти, пе́вно,
В спідни́цях всіх не пропуска́ти.
Маста́к по ба́бам безпере́рвно
Вдень і вночі́ гурто́м гаса́ти.
***
- У Ва́ших в'ю́ся ніг - нема́є жа́лю.
Обня́ти б стан Ваш - й со́нечко зійде́.
- Киш, бо свої́м кийко́м тут незаба́ром
Патру́льний Ва́шу го́лову знайде́!
***
- За шкі́рку відведу́ть Вас од гріха́ пода́лі.
А я іще́ Вам й стусані́в під зад підда́м.
Якщо́ ж цього́ Вам, волоцю́зі, бу́де ма́ло,
То де́кілька ра́зів коцю́бою дода́м.
***
- В руї́нах світ. Ілю́зії зника́ють.
Я ду́же кочерги́ бою́сь.
Ну, раз мене́ Ви розтопта́ли
Піду́, хай так, тоді́ нап'ю́сь.
***
- Тоді́ для ме́не й мо́ре по колі́на бу́де.
Валя́тися я змо́жу - досхо́чу́!
А про моє́ до Вас коха́ння незабу́тнє
Іще́ не раз я, ма́буть, прокричу́!
***
- Що до того́? Набри́дливий - як му́ха!
Пая́ц і бла́зень, не мужчи́на.
Ви заблює́те все навкру́ги.
Потрі́бна п'я́на теж скоти́на?
***
- Ох, голова́! Чого́ б попи́ти?!
І Вас, добро́дійко, бою́ся.
Але́ без Вас не мо́жу жи́ти.
Ма́буть, піду́ - і утоплю́ся.
***
- Стриба́йте хоч у во́ду з хмарочо́са.
- Страшні́ше від польо́ту - плазува́ння.
Погля́нула зі смі́хом па́ні ско́са:
- За що мені́ це покара́ння?
***
Нака́ркала. Петля́ ма́йже на ши́ї.
Помре́ мужи́к під го́мін дзвонови́й.
Й швидка́ на допомо́гу не успі́є.
Горді́їв ву́зол но́жицям легки́й.
***
- Наві́що, па́не, Вам вмира́ти?
На цви́нтарі й так місць не вистача́є.
І ніж наві́що Вам в себе́ втика́ти?
На нас коха́ння час уже́ чека́є!
***
Тут тра́пилося з па́ні дивови́жне чу́до:
Встроми́лась в се́рце їй стріла́ аму́ра
На за́здрість всім невда́хам та іу́дам,
Їй ду́же закорті́лось шу́рів-му́рів.
***
В обі́ймах бездога́нних блискави́чно
Всі су́мніви та о́страх промайну́ли.
Просто́яла так па́ра ні́би ві́чність,
Поє́днана бурхли́вим поцілу́нком.
***
- О бо́же мій, розпе́щений буто́н,
Що ся́є в пло́мінях розпу́сти! -
Розчу́лився, не йму́чи ві́ри, що не сон,
І на колі́на впав роззя́ва шу́стро.
***
Вчепи́лась ді́вчина в нього́,
Рвону́ла пря́мо в світ орга́зму.
І доліта́лись до того́,
Що небеса́ - в іо́нах пла́зми.
***
Себе́ по ло́бі ля́пнув бідола́ха.
З розпу́сницею бу́ти вже не зго́ден
На свої́й ши́ї: - Мо́же кра́ще пла́ха?
Кому́ такі́ потрі́бні нагоро́ди?
***
Він мля́вим став немо́в ганчі́рка.
Й пройня́в озно́б його́ відра́зу:
- Ще де́кілька разі́в - і гі́рко!?
А ра́птом будь-яка́ зара́за?
***
Без парасо́льки. В дощ пішо́в.
А ді́вчина - відра́зу в сльо́зи.
Тож тра́питися мо́жуть ось
Такі́ з людьми́ метаморфо́зи.
***
- Бридки́й мені́ цей я́нгол грі́шнокри́лий.
І з не́ю не бажа́ю я повто́рень, -
