Ознакомительная версия.
91
Бергем – Берхем Клас (1620–1683), голландський художник.
92
Теньєр – Тенiрс Давид Молодший (1610–1690) – фламандський художник, вiдомий реалiстичними картинами з народного побуту.
93
Рубенс Пiтер-Пауль (1577–1640) – фламандський художник, автор портретiв, картин на мiфологiчнi та релiгiйнi теми.
94
Ван-Дейк Антонiс (1599–1641) – художник-портретист фламандської школи.
95
Вазарi Джорджо (1511–1574) – iталiйський художник, архiтектор, iсторик мистецтва, автор книги «Життєписи найславетнiших художникiв, скульпторiв та архiтекторiв».
96
…еретического учения Виклефа и Гуса… – Вiклеф Джон (1320 1384) – англiйський церковний реформатор. Гус Ян – див. прим. 1 до поеми «Єретик».
97
Лютер Мартiн (1483–1546) – нiмецький церковний реформатор, засновник лютеранства.
98
Лев Х, Леон II – римськi папи початку XVI ст.
99
Корреджiо-Антонiо Аллегрi (бл. 1489–1534) i Доменiкiно Цампiєрi (1581–1641) – iталiйськi художники.
100
Щедрiн Сильвестр Феодосiйович(1791–1830) – росiйський художник-пейзажист XIX ст., вiдомий своїми краєвидами рiзних мiсць Iталiї.
101
Сатурн – у римськiй мiфологiї один з найстарших богiв; боячись зазiхання на свою владу з боку власних дiтей, вiн з'їдав їх живцем.
102
Михайловський замок – один з петербурзьких палацiв.
103
Ширяев Василь Григорович – художник, хазяїн артiлi живописцiв-альфрейникiв, у якiй працював Шевченко.
104
Аполлон Бельведерський – антична статуя бога Аполлона, яка вважалась найдосконалiшим зразком чоловiчої краси.
105
Веласкес Дiєго (1599–1660) – iспанський художник. Його картина «Старий» знаходилась у 30-х роках в картиннiй галереї графа Строганова.
106
Фраклiт i Гераклiт – статуї, назви яких Шевченко наводить по пам'ятi. Друга зображувала грецького фiлософа Гераклiта; кого саме зображала перша – невiдомо, тому що грецького iменi Фраклiт нема. Можна гадати, що перший – Демокрiт, фiлософ, якого часто протиставляють Гераклiтовi.
107
Йдеться про роман Чарлза Дiккенса «Життя й пригоди Нiколаса Нiклбi» (1840 р. друкувався в журналi «Библиотека для чтения»).
108
Пименов Микола Степанович (1812–1864) – скульптор, вихованець Академiї мистецтв.
109
Венецiанов Олексiй Гаврилович (1780–1847) – росiйський художник, один з перших зображав у своїх картинах сцени з життя росiйського селянства.
110
Слюджинський Франц Йосипович (пом. 1864) – гравер. Зав'ялов Федiр Семенович (1810–1856) – художник, вихованець Академiї мистецтв; згадана його робота – малюнок статуї старогрецького мiфiчного героя Геркулеса, яка знаходиться у Фарнезькому палацi в Римi (звiдси – Фарнезький).
111
Лосенко Антон Павлович (1737–1773) – художник, професор Академiї мистецтв.
112
Кавос Альберт Катеринович (1801–1863) – архiтектор, зодчий iмператорських театрiв Росiї (Марiїнського i Михайловського в Петербурзi та iн.).
113
О д р а н – прiзвище кiлькох французьких граверiв XVII–XVIII ст.
114
Вольпато Джованнi (1738–1803) – iталiйський гравер.
115
«Путешествие Анахарсиса Младшего» – _ твiр французького письменника i археолога Жан-Жака Бартелемi про старогрецьку культуру й мистецтво.
116
Брюллов Карл Павлович (1799–1852) – росiйський художник, учитель Шевченка, друг росiйського поета Жуковського В. А.; обидва брали активну участь у викупi Шевченка з крiпацької неволi.
117
«Xiтана» – «Циганка», назва балету.
118
Пальмiра – столиця стародавнього царства в Сiрiї. В 20-З0 х роках XIX ст. поети i прозаїки нерiдко називали росiйську столицю Петербург Пiвнiчною Пальмiрою.
119
Болезнь св. Витта – _ нервове посмикування тiла.
120
Губер Едуард Iванович (1814–1847) – поет, перший перекладач трагедiї Гете «Фауст» на росiйську мову.
121
Меркурiй – у староримськiй мiфологiї бог, який провiщає волю верховного бога Юпiтера; тут це iм'я вжито у значеннi посланець.
122
Барбаризм – варварство.
123
Я показал ему маску Лаокоона… и следок Микеланджело… – _ Йдеться про малюнок голови Лаокоона з античної скульптурної групи, що зображає жерця Лаокоона i двох його синiв, яких душать змiї, та гiпсовий злiпок iз ступнi фiгури, вирiзьбленої Мiкеланджело.
124
Терпсiхора – в античнiй мiфологiї муза, покровителька мистецтва танцiв.
125
Стофатто – м'ясне блюдо (штуфат).
126
Лакрима-крiстi – iталiйське червоне вино.
127
Плафон – розписана стеля.
128
Dа саро (iтал.) – _ спочатку, знову, бiс.
129
Антiной – вродливий юнак, що, як втiлення чоловiчої краси, часто зображувався античними скульпторами.
130
Люцiй Вер – спiвправитель римського iмператора Марка Аврелiя (II ст.).
131
Канова Антонiо (1757–1822) – iталiйський скульптор.
132
Бельведерский торс – частина статуї, яка зображувала Геркулеса, що вiдпочиває.
133
«Страшний суд» – велика фреска (стiнна картина) Мiкеланджело в однiй з церков Рима.
134
Рафаель Сантi (1483–1520) – iталiйський художник епохи Вiдродження, який, крiм картин на полотнi, створив ще ряд стiнних картин (фресок) у Ватiканi, палацi римських пап.
135
Рисунок Германика и танцующего фавна – рисунок з гiпсових копiй античних статуй, якi зображують римського полководця Германiка (I ст.) i фавна (лiсовика i польовика).
136
Свинья в торжевских туфлях – помiщик Шевченка П. В. Енгельгардт у туфлях, якi тодi робили в мiстi Торжку, що славилося сап'яновими та оксамитовими виробами.
137
Озеров Владислав Олександрович (1769–1816) – росiйський письменник.
138
Гiлiс Джон (1747–1836) – англiйський iсторик.
139
Аглицкий клуб – клуб, при якому були зали для гри в карти.
140
Мокрицький Аполлон Миколайович (1810–1870) – художник, товариш Шевченка.
141
Клодт Петро Карлович (1805–1867) – скульптор, професор Академiї мистецтв, вiдомий статуями коней на Анiчковому мосту в Ленiнградi та iн. творами.
142
Зауервейд Олександр Iванович (1783–1844) – художник-баталiст, професор Академiї мистецтв.
143
Басiн Петро Васильович (1793–1877 – художник, професор Академiї мистецтв.
144
…статую повешенного Аполлоном Мидаса. – Йдеться, очевидно, про персонажа давньогрецького мiфа – Мiдаса, який, навчившись грати на флейтi, викликав на змагання бога музики Аполлона, але був переможений ним i повiшений.
145
Петровський Петро Степанович (1814–1842) – художник, учень Брюллова, товариш Шевченка по Академiї мистецтв.
146
Дюме, Сен-Жорж – прiзвища вiдомих у Петербурзi 30-х рокiв рестораторiв.
147
Фокс – петербурзький виноторговець.
148
Джаксон, медок – вина.
149
Корнелiус Петер (1783–1867) – нiмецький художник т. зв. «назарейськоi школи», що об'єднувала прибiчникiв вiдродження середньовiчного релiгiйного мистецтва.
150
Гесс Петер (1792–1871) – нiмецький художник, баталiст i жанрист.
151
Кленц, Валгалла, Пинакотека и вообще Мюнхен… – Мова йде про т. зв. «мюнхенську школу» нiмецького мистецтва XIX ст. Кленце Лео (1784–1864) – архiтектор, автор проекту будинку Ермiтажу; на замовлення баварського короля Людвiга I спорудив на березi Дунаю, поблизу Регенсбурга, Валгаллу круглий будинок з мармуру у виглядi храму (Валгаллою у старонiмецькiй мiфологiї називається мiсце, де пiсля смертi нiбито живуть душi витязiв, що загинули з славою в бою). Пiнакотека – картинна галерея в Мюнхенi, проект якої також належить Кленце.
152
Дюрер Альбрехт (1471–1528) – нiмецький художник i гравер, автор теоретичних праць, з яких найбiльш вiдомi «Чотири книги про людськi пропорцiї» (1528) – «Пiдручник до вимiрювання» (або «Перспектива», про яку i згадує Шевченко).
153
На набережнiй Неви в Петербурзi, бiля Академiї мистецтв, поставленi були 1834 р. два кам'янi сфiнкси, привезенi з Єгипту.
154
«Дети, овсяный кисель на столе…» – початок вiрша нiмецького поета Гебеля «Вiвсяний кисiль» у перекладi В. А. Жуковського.
155
Всемирная столица, увенчанная куполом Буонарроти. – Рим, куди в той час посилали для удосконалення кращих учнiв Академiї мистецтв пiсля закiнчення ними курсу. Купол Буонарротi – купол собору Петра в Римi, побудований за проектом Мiкеланджело Буонарротi.
156
Михайлов Григорiй Карпович (1814–1867) – художник, учень К. Брюллова, товариш Т. Шевченка.
157
Тут, очевидно, йдеться про картину французького художника Нiкола Пуссена (1594–1665) «Зняття з хреста», що зберiгається в Ермiтажi.
158
Просто суздольщина – в розумiннi: грубий ремiсницький вирiб (в м. Суздалi працювали ремiсники iконописцi).
159
Мартiн Джон (1789–1854) – англiйський художник.
160
Гревiдон П'єр (1776–1860) – французьский художник i лiтограф.
161
Смiрдiн Олександр Пилипович (1795–1857) – видавець i книготорговець.
162
Мiшо Жозеф-Франсуа (1767–1839) – французький iсторик.
163
Петро Пустинник – чернець, якому приписують органiзацiю першого хрестового походу (походу європейських феодалiв на Схiд для завоювання в арабiв Палестини).
164
Брянський Якiв Григорович (1790–1853) – росiйський актор.
165
Каратигiн Василь Андрiйович (1802–1853) – росiйський актор.
166
«Тридцять рокiв, або Життя картяра» – п'єса французького драматурга i романiста Вiктора Дюканжа (1783–1833).
167
Елькан Олександр Львович (у Т. Г. Шевченка помилково Лев Олександрович) (1819–1869) – театральний критик i фейлетонiст. «Вездесущего» i «всесведущего» Елькана Шевченко не раз згадує i в «Щоденнику», i в листах до знайомих та друзiв, ставлячись до нього iронiчно.
Ознакомительная версия.
